Система ваша трухлявіє Хали…
Вам Колима гукнулась, Соловки.
За те що ви, як воші нас кусали,
Служили всім Собакам голубки.
Були для нас завжди чужими…
Бо мали лиш єдине ремесло
Й плювати вам, які були режими,
Лише б украсти й у мошні було.
В Батурині палили, розіп’яли…
Стинали дурні голови в віках.
За те, що ми своїх не шанували
На Колимі кістки і в Соловках.
У кпинах розтоптали солов’їну…
Годили гади виплодкам Кремля.
Та вже прорвало суть вашу зміїну,
Не довго вас носитиме земля.
Вже скоро мій народ прозріє…
Насіння наше в внуках проросло.
Погибель ваша в ваших діях зріє,
Множити досить зміям зло.
Світає знов. Надворі ранок…
І з хмар рікою сльози вже течуть.
Замиють вас у пекло наостанок,
На ваші підлі, голови впадуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2017
автор: Микола Миколайович