Як дух розпачу і зла,
Мою ти душу обняла;
Та чому ж не смієш ти
Назавжди у мене забрати її?
Моя душа – то вічний храм;
Як божество твій образ там;
І не від неба, лиш від тебе
Рятунку ждатиме вона.
оригинал
Как дух отчаянья и зла
Мою ты душу обняла;
О! для чего тебе нельзя
Ее совсем взять у меня?
Моя душа твой вечный храм;
Как божество твой образ там;
Не от небес, лишь от него
Я жду спасенья своего.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711349
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 10.01.2017
автор: Анна Яковчук