І не порожньо, і не тісно є.
Перемінність змін не перестає...
Не яскравить день, та не темно ще.
Рани гояться довго й... пе́вніше.
Вистигає жар. Не пече вже лід.
Десь у глибині - понад слідом слід,
крапка, рисочка, затяжне тире...
Не бариться час і своє бере.
Затягається порубцьоване.
І добро мина, і біда мине...
Світелко моє, залишись в мені,
щоб зігріти жаль у студені дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711257
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.01.2017
автор: Адель Станіславська