Ти там, де неба обрій
У вечірньому тумані
Ще не згас.
Ти там, де світять зорі,
Та їхнє світло
Нині не для нас.
І не для нас
Та тиша в морі,
Коли і хвилі
Ніби сплять,
Коли й уста мої
Німі - мовчать.
Бо ти, як чайка,
Що злетіла вгору,
А я ж стою ногами
Досі на піску.
І крикнути не смію,
Й не покличу
Вже словами,
Бо лиш з душею
Нині говорю.
Ти там, де світла
Так багато,
І всі печалі
Вже не долетять.
Моя любов не встигла,
Не розквітла,
Й несписані скрижалі
Десь у закутку стоять.
Ти там, де я тебе
Тепер не бачу,
І тільки подумки
Слова тобі шепчу.
Ти ж бачиш: сліз нема,
Я вже не плачу,
Я посмішку твою
У пам’яті несу.
Ти там, де вічне літо,
В душі ж моїй -
Тремтить зима.
Зі мною море,
Над ним є зорі,
Але тебе нема…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2017
автор: ОднаДумка