Зима не знає як мене дістати:
Забрала маму, вирвала із рук.
Мороз нахабний, лізе вже до хати,
Хурделиця накидала перук.
Не полюблю її уже ніколи,
Вона мені завдала стільки болю,
Усі мої дороги захололи,
Звільнила й знову кинула в неволю.
Хизується холодною красою,
Стає до мене в профіль і анфас,
А я ще більш вмиваюся сльозою,
Тепер дивлюся на іконостас.
Мені зима скувала руки й ноги
І серце стало майже крижане,
Ніхто не чує мої монологи,
Лиш вітер в спину уперед жене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710881
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 08.01.2017
автор: Шостацька Людмила