Равлику Павлику, вистав ріжки...
Дитяча закличка
Друже милий, ти схожий на равлика:
Обережний, а ще недовірливий.
Позираєш так сторожко здалеку,
Цілиш в серденько віями-стрілами.
Розумію, що доля не пестила,
На лихе була надто багатою:
На брехливих жінок, на улесливих
"Друзів", тих що у горі лиш згадують,
На біду і війну. Скільки ж ніжності
Треба, щоб у очах крига станула...
Все ж, я спробую. Хоч і не віриться
В існування приручених равликів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2017
автор: макарчук