Поцілунки грітимуть серце,
Рідні руки - любов і комфорт.
Двадцять перше століття, невинне,
Викидає людей за борт.
В світі цьому любов і ненависть,
Завжди поряд як брат і сестра.
У душі замість ласки і миру,
Протікає чорна ріка.
Течія її сильна, незламна,
Повна заздрості, здирства і зла.
Кожен день більшість в ній потопає,
Вона тягне людей до гріха.
Вниз по сходах крокує кожен,
Поринаючи в цей темний світ.
Повертаються лиш одиниці,
До яскравих, буденних воріт.
Отже, висновок тут зрозумілий,
Віра в Бога, любов і добро.
Допоможуть здолати найтяжче,
Всемогутнє, проклятеє зло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710321
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.01.2017
автор: Тала