Всі поснули, всіх в гульбі
Заморило свято.
Вийшов нишком сам собі
Проти лісу стати.
Ходить краєм темне щось,
Що воно - не знаю,
Чи то дідько, чи то лось,
Піду, запитаю -
Гей до світла, потороча,
Нумо, ходь сюди!
А воно іти не хоче,
В ліс ведуть сліди.
У руці кийок важкий -
Вийняв з перелазу,
Під ногою лід брудний -
Дожену заразу.
Я шукаю чорну спину,
Витираю з рота слину,
Де ти, трясця, де?!
Мокре дерево стіною,
Чорне небо наді мною,
В голові гуде.
Сніг холодний на лиці,
Забруднилося око,
Заманили манівці,
Завела морока.
Зліва, справа та усюди
Щось гарчить, стриба,
То штовхне мене у груди,
То скубне чуба.
Постривай, нечиста сило,
Та скуштуй ціпка -
У м'яке з розмаху вцілив,
Ще й додав рази чотири,
Аж тремтить рука.
Витираю з лоба піт,
Чорний і солоний,
Та кудись тікати слід,
Бо вже захолону.
З лісу геть мерщій, мерщій,
У тепло, до хати,
Геть до світла, до людей,
Прихистку шукати.
Чи то наше, чи то ні -
До села виходжу,
Краєм ліса в стороні,
Розраятись не можу,
Чую - хтось мені гукає,
Від села біжить,
На бігу ціпком махає,
Матюки кричить:
- Гей до світла, потороча,
Хто там у кущах!?
І погнав, як курку кочет,
Знов до лісу, знов до ночі,
На червоний шлях..
Чую - вже наздоганяє,
Бідне серце калатає,
Серденько моє,
Постривай! сказати хочу
Але він хрипить, регоче,
І у скроню б'є.
[алтьтернативний фінал]
Прокидаюся, кричу,
Наче благуватий -
В хаті сплять, усіх в гульбі
Заморило свято.
Вийду нишком сам собі,
Проти лісу стати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709962
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 03.01.2017
автор: Лісник