І хай би як періщив всюди дощ,
І зазирали в душу люті грози -
Буде те, що в думках моїх прижилось,
Буде те, в що повірити буду я в змозі.
І хай приходить часом до серця туга,
І хай міцно в обіймах стискає журба.
Однак буде світла за темною смуга,
Холодну зиму знов змінить весна.
Хіба турбот чи печалі боюся?
Хіба хвороби чи старість страшні?
Страшно забути те, що ще не збулося,
Щоб мрія і віра заснули в мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709942
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.01.2017
автор: ОднаДумка