ЗАМЕТІЛЬ

Сніжно-біла  краса  розгулялася,
Заметіль  аж  гуде,  -  заповзялася,
А  на  ранок...земля  -  килимами  іскристими,
Під  дахами  кораль,  бурульками-намистами...  

Строга  зелень  ялин  --  у  невинності  шатах,
З  пуху  шапочки-бирки  на  деревах  і  хатах,
Годівнички  вдягли  капелюшки  святкові,-
Всім  метіль  роздала  подарунки  зимові.

На  усі  штахетини  рукавички  вдягнула,
А  сама,  притомившись,  у  наметах  заснула...
Наймолодша  донька  зими  й  дядька  Мороза
Й  середуща  сестра  вітерця-віртуоза.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709915
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.01.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова