- летиш?
- пірнаю.
- це ти,
я знаю.
пішла
й розбилась:
зі скла
і в брилу
людських
крижин.
в міських
вітрин
та ж сама
печаль —
реклама
мовчань.
ще прийде
весна,
деінде
масна.
з туманів
та рос,
тюльпанів
в мороз.
розтануть
сніги
багряно-нагі.
над лісом
бузку
ніч лисом
в вузьку
вповзає
нору.
там заєць
тхору
розкаже
про літо,
що враже,
що світло.
в морях
гортензій
згорять
претензій
голки —
цей вимір
вогкий
до блиску
тепла,
як щезне
імла
довжезна.
лети
у зграю.
це ти,
я знаю.
02.01.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709821
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2017
автор: Микита Баян