Минуле не вернеш,
І час не обженеш.
Тож будемо жити,
Бо що нам робити?
Тож будемо жити
І Бога молити
У ніч новорічну,
Бо оди співати
Тепер не на часі,
Допоки ця вічна
Війна на Донбасі.
Та ще споминати
Літа молодії,
Допоки вже зовсім,
Душа не зомліє.
Та свічку палити
За хлопцями тими,
Що вже відлетіли
І стали святими.
Та клясти гетьманів.
Прокляті чинуші,
Геть занапастили
Уже свої душі.
А скільки нам горя
Та болю принесли,
Якби Божа воля
Щоб хлопці воскресли.
Якби всі воскресли
Та враз одним махом,
Всі голови знесли
Отим олігархам.
2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709778
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.01.2017
автор: Мартинюк Надвірнянський