Коли ти вдома,
Будинок повниться
Тоненьким сопрано чайника
Та пахощами
Чаю з бергамотом
Коли ти вдома,
Герані на кухонному вікні
Червоніють яскравіше,
А полум`я в каміні
По-дружньому палахкотить
І не навіває смутку
Коли ти знову вдома,
Часточки самотності в повітрі,
Які ти вдихаєш,
Перетворюються у часточки радості,
Які ти видихаєш
І стає затишно
Коли ти вдома,
Вітер співає у шибках
Про те, що радий знову тебе бачити
Як доказ, приносить силу-силенну хмар
І жбурляє сніжками у вікна
А ти смієшся
Коли ти вдома
Й отак дзвінко смієшся,
Увесь кришталь в будинку
Співає разом із собою
І зачудовано дзеленчить
Коли ти вдома,
Годинникова стрілка
Тягнеться повільно, як шлейф літака,
Але дні календаря облітають
Нежданно і невідворотно,
Як осикове листя
Коли ти вдома,
Будинок повертається до життя,
Наче ні в чому не бувало
Ти чудово доповнюєш інтер`єр будинку,
Чи то будинок доповнює тебе
Коли ти вдома, я розумію епітет "домашній"
Адже лише коли ти вдома, дім насправді стає домом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709731
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2017
автор: Олена Грикун