Ку-Ку-РІК-2017-ку на НОВОРІЧЧЯ …!!!…

Ексклюзивне  віншування  рідним,  друзям  і  колегам    ...
Версія  4.00

Новий  рік  приходить  знову
у  неспокоях  й  обновах:
“Ку-Ку-РІК-ом”  сповіщає,
що  рік  Півня  наступає!

Чим  же  Півень  –  особливий?
Ну,  по-перше,  він  кмітливий,
а,  по-друге,  –  войовничий,
може,  вже  війна  скінчиться?

А,  по-третє,  він  –  гусар,
усіх  курок  –  комісар.
Його  справа  поліцейська  –
чергувать  не  фарисейськи.

Може  й  на  нозі  стояти,
щоб  «на  всю  ку-ку-рікати»!
Бо-то  природа  така  в  нім  –
у  новорічнім  Півні  цім.

Як  уранці  він  співає,  
тебе  всього  роздирає.
Бо  ти  в  сні,  Душа  літає,
а  надворі  хтось  волає.    

А  –  бадьорість  і  харизма!  
А  –  дарунки  та  сюрпризи!
Артистичність  і  кружляння  –
це  ознаки  віншування!

За  хвіст  вдачу  слід  піймати,  
в  Новоріччя  потримати,
щоб  вона  весь  рік  була,  
щоб  вона  не  загула!

Ікру  не  чорну,  а  червону
дайте  Півню  вогняному.
Разом  з  ним  й  ви  покушуйте,
в  Новоріччя  –  запануйте!  

 Півник,  Петрик,  Петушок!
Неси  грошей  мені  мішок.
Або  приїдь  ти  на  машині
і  залиши  її  родині!

Ялинку  й  Півня  наряжаймо,
Рік  Новий  ми  зустрічаймо!
Півень  в  огненнім  наряді
в  Новорічнім  маскараді.

Щоби  Роменське  козацтво  –
Українське  славне  братство,  –
в  новім  році  більш  мужалось,
як  належить,  гартувалось.

Інститут  щоб  розвивався.
Щоб  ніхто  в  нім  не  вагався
пров`ести  семінар  контентно    
і  лонгрідно,  й  перманентно;

в  Києві  чи  на  Донбасі,
аби  це  було  на  часі:
і  змістовно,  й  актуально,
і  конкретно,  й  капітально.

Хай  же  буде  рік  щасливим,  
хай  не  буде  вередливим!  
Усіх  благ  –  на  кожнім  кроці
у  Новім  Півневім  році!

Добра  й  Миру  –  побажаймо,
головне,  про  них  подбаймо!
Хай  достатком  рік  зростає!!
Ой!  Уже  РІК  наступає  !!!  ...

23  грудня;  30-31  грудня  2016  року-1  січня  2017  року.
м.  Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709698
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.01.2017
автор: Зореслав Благомирів