Везе пан сина з науки,
Міста та села проїзджає.
А тут сталася пригода,
Підкова коню відпадає.
Знайшли при дорозі кузню
Де коваль циган господарював,
Викував він дві підкови,
Надійно того коня підкував.
Робота трохи часу забрала,
То слово за словом між ними
Невеличка суперечка стала,
-Кожен свого сина вихваляв.
Тоді кинув циган на землю
Гаряче залізо, яке він кував
І голосно крикнув паничу:
Ану, мені скоро підкову подай!
Схопив панич гаряче залізо
Сльози рясним горохом покотились.
А панські ніжні ті рученята
Великими пухирями покрились
Тоді циган за своїм сином посилає
І так само підняти залізо заставляє.
Та циганчук більший, як той панич, розум мав,
Не брав в руки,- спочатку на залізо поплював.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709634
Рубрика: Гумореска
дата надходження 01.01.2017
автор: dashavsky