[u]28 грудня 2016 року під Крутою Балкою під час бойового завдання загинув розвідник Леонід Михайлович Поводенко («Козак»), родом із с. Михайлівка Перевальського району Луганської області.[/u]
Бідою стежка раптом обірвалась,
Якою йшов упевнено герой,
Крутою Балкою те місце називалось.
Це тут «Козак» наш смерті не зборов.
До ворогів так не хотів потрапить,
Розвідник знав собі і їм ціну.
У пекло двох таки устиг відправить,
Хоч одночасно проклинав війну.
Він з тих країв, де сріблом упивалась
У літній день замріяна Лугань,
На повні груди там душі співалось,
Красу цю, мов святиню, зберігав.
За неї він пішов і воювати:
Донбас, Лугань – то все його земля.
Не міг її він тим подарувати,
Команду хто виконує Кремля.
Він України був відважним сином,
По-іншому ж не вміють козаки,
Та підвела його козача сила,
Коли насіло кілька, мов круки.
«Умієте, таки, ви катувати
І будь-кого готові злісно вбить,
Я про одне лиш буду шкодувати,
Що живете не навчені любить», –
Сказав і змовк у тій святій задумі,
Яку востаннє лиш людина п’є,
І йшов від нього той живильний струмінь,
Що сил боротись іншим додає.
Потухли очі, козакові, сині…
Лугань відчула смерть його здаля…
«Він Україні був надійним сином, –
Луною обізвалася земля…
31.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709624
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 01.01.2017
автор: Ганна Верес