[b]Щось блукаю я в луках печалі,
Щось не радує дійство буття,
І не хочеться жити у зграї,
Та в невтримнім звучанні виття.
Щось захмарило віру-вітрило
І не бачу його та шляхи
До щасливості. Кидають сили
Які так необхідні. І йти
Майже зовсім не мається тями,
Розум вже недолугий впізнать:
Тракт чи прірва, ось тут, під ногами
Чи дійду, аби ще збудувать -
Де накоїв - покаяння гать![/b]
28.12.2016; 15:46
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709351
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.12.2016
автор: aibond