Ще один коротенький, може не зовсім до світа, та сподіваюсь що мені пробачать. Дуже вже носяться із тим "безвізом".
Даєш «безвіз»!
Аж до нестями й забуття.
Щоб вільно було їздити в Європі,
ми ж на межі буття і небуття,
ну нащо нам отой «безвіз» в окопі.
В нас інші цінності, тут пролягла межа,
проміж світами цим і потойбічним,
незрима грань неначе лезо від ножа,
і усвідомлення між тимчасовим й вічним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709294
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.12.2016
автор: Harry Nokkard