не броди знову босяком по кімнаті
прокидаюсь щоночі в електронному вирі
твій привіт.. маячня.. все на автоматі
хто б сказав, що відносини щирі
вИлікуй, вИжени, вИмани мене на вогні
впали мої мости, відчуваєш...
ми такі чужі. майже поряд. Незнайомі. ні
я кричу на весь світ, а ти мене ламаєш
це безумство, але ти моя муза..
давай назавжди - раптом пощастить.
для мене очі завжди кришталь, для людей - скло
уже сама стала як сталь - просто не "повезло"
ранкова кава, твої карі очі.., спогади суцільне зло.
ти в кожній дрібничці, а всередині все завмерло..
гуляю всю ніч.. Сама по собі..Закрита зсередини,
характер - свавілля.. тремтіння, не роби нас поемою.
навіщо цей біль, сльози,руїни,ущелини..
це кохання.. зруйноване системою.
Так близько - не чіпай.. я майже звикла..,
а ти мабуть більше й не прийдеш ..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2016
автор: Mellani