Як випав сніг і брався морозець,
Ми з гір летіли, наче метеори,
Не йшли в обхід, а завжди навпростець,
Це ті часи, коли ходив до школи.
Роки минали… Зиму я любив…
Коли сніги скрипіли під ногами.
Любив Різдво, у чистім полі жив
І милувавсь в вікні перепелами.
Колись любив я зиму… То колись…
Допоки кров’ю не умилась Ненька,
Як кучугури піднімались ввись,
Ми брали саночки свої старенькі.
А нині пригадалося АТО,
Той холод у окопах між бійцями,
Доверху комір підніму в пальто,
Я зиму перестав любить з роками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709056
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.12.2016
автор: Віталій Назарук