Я їду додому живий
з війни, із Донбасу, зі Сходу.
Хоча вже і не молодий,
ходив захищати свободу.
Я їду додому живий,
де діти, батьки і дружина.
Дім змалечку рідний там мій,
моя там мала батьківщина.
Я їду додому живий,
хоч ниють загоєні рани,
і вірю, що мир дорогий
здобудемо пізно чи рано.
Я їду додому живий,
привітно всміхаються люди.
В півсотні я ще молодий
і радість наповнює груди!
28.12.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116122804471
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708934
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.12.2016
автор: Олександр Мачула