люди старі –
як і старі дзиґарі:
почасти –
в іншому вимірі…
у квартирі
йдуть-ідуть собі, ніби звично,
а насправді
ритм уповільнюють –
відстають
хронічно…
не помічають,
що випали
з часового плину і ходу,
вийшли
з ужитку і моди:
постирали зубки́
коліщатка і трибики
за довгі минулі роки
аритмічно
тупають без упину
усередині власного
часового плину:
не підганяйте - вийде завод
ослабленої пружини
і мертва тиша –
останньою з нагород
28.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708906
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.12.2016
автор: Валя Савелюк