Яка зима …?!…

 (Починалось  як  перегук  вірша  Л.Матузок  «Зима  –  
по  матері  рідня».  08.12.16.  Клуб  поезії.  Та  за  словами  
поетеси  –  це  окремий  сюжет)

По  матінці  рідня  –  зима.
І  душу  холод  –  обійма.
6-літ  як  матінки  –  нема,
але  щороку  є  зима.
Поля  в  снігу  біліють,
мо`  урожаєм  зарясніють.
Чи  сніговик  –  то  чоловік,
а  чи  сусіда  –  льодяник?
Сніжинки  як  зими  перлинки,
а,  може,  то  її  –  дитинки.
Чи  вистачить  сніжинок  снігу
із  ранку-то  –  і  до  обіду.
Бо  уночі  є  морозіння,
а  вдень  приходить  потепління.
Чи  зможе  равлик  їх  піймати
і  кожну  з  них  обцілувати.
Повіримо  у  ці    сніжинки  –
зимові  гарнії  родзинки.
Стане  нам  в  душі  –  тепліше,
Звісно,  і  серцю  все  –  миліше!
Яка  у  нас  зима  –  красива!
Природа  знову  творить  дива:
на  вікнах  –  взори-візерунки,
як  новорічні  подарунки  ...

09  грудня;  28  грудня  2016  року.  Троєщина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708903
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.12.2016
автор: Зореслав Благомирів