"Ніззя не дам, я блокувати",
Данбас заселений людьми.
Вони ж нас будуть годувати,
Коли закінчаться шторми.
А те що гинуть там солдати,
Йдуть з України сотні фур.
Щоб ворогів там, годувати
За десятину тобі - щур.
Мішають Савченко,блокада,
Ранковий протяг… лібідо.
Мішає навіть рідна влада,
Кидає камені… в Гніздо.
Дивися рифи і підніжки,
Бандьори вдвічі поготів…
Мішають викосить обніжки
А с.ка втричі… збагатів.
Отож зарплати піднебесні
В кабміні, Раді… холуям.
В охрані Беркути воскреслі,
Вернулись пільги мусорам.
Усьо ляга на хилі плечі…
Тягар… защитнічку АТО.
Все засмерділось від Предтечі,
Пора… «подать» йому пальто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2016
автор: Микола Миколайович