Ходить Сонька по городу
і запитує природу:
“Де поділись буряки,
кукурудза й гарбузи?
Де уже картопля ваша,
чи пішла відпочивати,
де морквина й цибулина,
кабачки і капустина?
Де петрушечка і кріп,
щавель, кінза, ревені,
огірки і помідори,
баклажани кольорові?”
“До нас, Сонько, приходи,
не лякай вже горобців:
вони залишки клюють,
під дахом зібрались буть.
Іде зимонька пухнаста,
візьме овочі до хати,
в погріб і до комори,
сухі стебла до стодоли.
Будуть вони спочивати,
а худібка – годуватись,
дітям варимо обіди,
щоб було достатньо їжі.
Ходи, Сонько, вже до хати,
сонних діток колихати,
бо вже місяць над селом.
треба спати всім двором.
У стодолі - корівки,
сплять у кучі свиночки,
кури й гуси уже сплять,
песики - по конурах.
Сонні киценьки у хаті,
вони теж зібрались спати,
давай, Сонько, помагай:
сонним дітям люлі-бай!”
12.12.2016.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708871
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 27.12.2016
автор: Светлана Борщ