Вже сніжок паде мені на вії,
Все біліє, все біліє,
А здавалось,що зими не буде,
Не пектиме холод більше груди.
Вітер дме, в лице снігом кидає,
Листячко з дерев усіх зриває,
Що недавно ще шарілось,
Де краса його тепер поділась?
У снігу біленькім вся земелька,
Мов у казці чарівній - пухкенька.
Тільки не злякалася б війни!
Господи, прости усім, прости!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708780
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.12.2016
автор: Haluna2