Записані думки чи будуть довго жити
у пам’яті людській, чи просто на папері.
Вони, як віск, крихкі. Але із сталі литі
і думи кобзаря, і пісня менестрелів.
Не втратити б усе, що дійсно є важливим…
Де подорож у тлін, думок де зникла суть.
І кожен десь колись, хоч раз засіяв ниву,
але на жаль, не всі зернята ті зійдуть.
9.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708757
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2016
автор: Андрій Гагін