Загляну тихо у розбите серце
І поцілунком рани всі сцілю,
Я вип'ю сльози твої, мов озерце-
Бо я люблю.
Де буде насолодою причастя,
Що душу мою грішну сповідає,
Із чаші божевілля вип'ю щастя-
Бо я кохаю.
Розтану в нім- у нашім надвечір'ї,
Чи зле, чи добре...я таки не знаю,
Любов і сльози виплетуть сузір'я,
Де я чекаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2016
автор: Леся Утриско