Кобила

Як  соколики  зібрались  сєпарюги  й  Риги,
Самольотікі  офшорні,  і  усе…  в  Бариги.
З  ешелонів  з  Даунбаси,везуть  в  Крим  ковбаси,
Ліс  у  Польщу…мають  в  рази,  підлі  людопаси.

До  Китаю  пливуть  ріки,  бурштинові  ріки…
В  сто  дорожче  паразити  продають  нам  ліки.

Ось  такі  метаморфози,  жалять  людство  оси,
Озвіріли  с.учі  бонзи…  в  них  все  більші  дози.
Сліз  і  крові  на  міноррі…  як  води  у  морі….
Бабло  луплять  мародери  на  людському  горі.

По  болту  все  клятій  владі,  що  їм  на  заваді.
І  в  Кабміні  і  у  Раді…  й  діткам  в  шоколяді.

Щоб  їх  нечисть  загубила,  пора  брати  вила.
Загулялася  кобила…  пора  їй...  вудила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2016
автор: Микола Миколайович