А так ще хочеться побути дівчинкою
Забути про всі негаразди й втрати
На мить стати легенькою хмаринкою
І небом дитинства просто політати
Якби можливо було повернути час
В шпаринку до дитинства заглянути
Щоб той вогонь проблем у миті згас
В обіймах мами сонячних заснути
Вона розчеше моє довге волосся
У носик й в щічку ніжно поцілує
Так добре й затишно тоді булося
От тільки час, на жаль, мене не чує...
Вже онука бабуся пригорта до серця
З ним тішиться її зболена душа
І тільки братик мій не повернеться
Роки у втраті стрімголов спішать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2016
автор: Олена Шабанова