[u](Знала я одну жінку, котра відсиділа за сім колосків 7років при тих комуністах, за якими так багато ще плачуть, виступають проти декомунізації. У творі її доля.)
[/u]
Вона одна. Одна, як перст, і в хаті,
І в дощ, і в спеку, й як тріщить мороз.
Не звикла й плакатись на людях чи зітхати,
Хоча не шкодувала доля гроз.
Одна вона і день, і ніч стрічає,
Але найтяжче ранку їй чекать:
Все слухає, як серце кров качає,
А ніч не поспішає утікать.
У світ прийшла давно. Ще довоєнна.
І стежку теж топтала непросту,
Не бачила, й які вони – «зелені»,
Й скарбничку мала теж вона пусту.
Сьогодні теж старій ніяк не спиться –
Калейдоскоп прокручує життя:
Якби ж не те колоссячко пшениці,
Усе було би в неї до пуття.
А так…
І попливе думками
В далекий край, де молодість згнила.
(Її впіймали в полі з колосками,
Котрі вона під голод підняла.
Не забарився й вирок зі статтею,
І доля повела її… в Сибір.
Можливо, інший був би за межею,
Вона ж везла всі біди на собі).
Усі сім років згадувала мову,
Якій навчала мама з ранніх літ.
Й морози вдома не такі, зимові.
Який тісний і величезний світ!
Коли ж землі, своєї, вже ногою
Вона торкнулась, залилась слізьми.
Не просто й рани їй було загоїть,
Тай чи можливо пережите змить?!
Так і лишилася одна у цілім світі.
Не дочекалися-спочили і батьки
У сорок сьомім, у голоднім літі.
Така ціна була за колоски.
Погас завчасно й вогничок любові
(Чужого ж красти жінка не могла).
Так і лишилась без сім’ї, небога,
Лиш доля рясно зморшками лягла.
І сивина навідалася рано
У коси, її, чорні, як смола,
А може, проросла з тієї рани,
Що довго у душі її жила…
До фінішу вже роки добігають,
У косах і у голосі – зима.
Вогонь в очах її не меркне, пригасає…
Дістались колоски не задарма…
Аж ось постукав ранок у віконце,
Хоч не склепила зовсім ще очей.
Бентежить схід промінчик, перший, сонця,
І серденько ще звечора пече.
«Та то – дарма, – подумала, – минеться,
Пішли молодші мене за межу, –
Й піднятися із ліжка жінка пнеться, –
Чого ж це я і досі ще лежу?!..»
22.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708610
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 26.12.2016
автор: Ганна Верес