не втілитись у цей колір,
паперові сліди на дахах і стінах,
я межувала всесвіт ніколи-
синім, синім, синім...
вознесуся,
впаду на каміння-
ти ж бо й чути забув
і знати..
серця твого байдуже творіння
зовсім не вміє вмирати.
без азарту
і гніву,
по воді бережливим колом..
колір іноді певно чуєш?
(ніколи, ніколи, ніколи)..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2016
автор: Biryuza