(присвячення К.А.)
Блукаючи в архіві повідомлень,
я намагаюся чимдуж знайти
хоча б якісь ознаки невдоволень,
де може гнівався на мене ти…
Читаю все й неначе бачу вперше -
невже була сліпою? Ти завжди́
велично «на коні сидів», як вершник,
а я тебе чекала із війни…
Жила в полоні звукових ілюзій,
оптичних і вербальних міражів,
вважала я, що ми реальні друзі,
тепер, як вороги, на рубежі…
Логічно виникає тут дилема,
є вибір - воювати, а чи ні,
якщо в мені захована проблема,
то у якій конкретно площині?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО