Черпаю сили з тебе, моя земле:
З твоїх безкраїх золотих ланів;
З твоїх садів в мереживах зелених;
З твоїх озер в оточенні гаїв.
Черпаю мудрість у твоїх Пророків:
Франка, Шевченка та Сковороди.
Їхні життя – завжди мені уроки
Як треба сину Матінку любить.
Черпаю мужність у твоїх Героїв:
Хто на шляху загарбників постав,
Хто у цей час в солдатських одностроях
Своє життя за мирні дні віддав.
Красу черпаю де пісенна повінь
З творів Поетів – ніжних солов’їв.
По всій Землі дзвенять пісні чудові
З мережива мелодії та слів!
А ще я, земле, дякую за Мову,
Яка до мене з правіків прийшла.
Рятую душу нею знову й знову
Від чужини оманливого зла.
Щоб труд малий мій в безвісті не згинув,
Як в багатьох буває повсякчас,
Молю за Тебе, Мамо – Україно,
Аби Господь беріг Тебе для нас!
24.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708235
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.12.2016
автор: dovgiy