Скрипка і біль

Лунає  скрипка  десь  у  далині,
І  ллються  звуки  ніжності  й  любові.
Сьогодні  він  сказав    своїй  дівчині:
«Чекатиму  тебе    вночі  на  березі  ріки  »

Покрилось  небо  зорями  ясними,
Шумить  верба,  хоч  вітру  і  нема
Тече  ріка,  вода  блистить  під  зорями
Чека  хлопчина,  а  її  усе  нема  й  нема.

І  плаче  скрипка,    луна    лугом  лине
Чекає  хлопець  й    цілу  ніч  буде  чекать:
«Невже  не  прийдеш,  мила  моя,доле?
Хоч  би  на  хвилинку  стан  твій  обійнять…»

А  дівчина  в  садку  сидить,  і  тихо  плаче,
Коханого    до  серця    в  думках  пригортає.
 Від  сліз  гірких    біленьке  личенько    гаряче  …
Бо  мати  рідна  до  нього      не  пускає.  


Затихла  скрипка  там  біля  ріки  .
Дівчина  гірко  плаче  у  садочку.
Десь  чути  сміх  веселої  юрби
Й  дівчата  просять  хлопців  до  таночку.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2016
автор: Анна Яковчук