….

 У  неї  рвані  джинси,
Безкінечність  на  зап*ясті
Всі  роки  чогось  шукала,  
І  рукою  поправляла  
коси  попелясті  .

Прокурений  голос,  
туш  потекла.
Усе  проміняла  на  пачку  "бабла",
Навчання  для  неї  давно  вже  нема.
Є  пафосна  тачка  і  модні  "діла"

До  ранку  у  клубі,  у  барах  сидить
в  розмовах  з  близькими,
як  риба  мовчить.

Від  всіх  відвернулась,
Жила,  спам*яталась
Та  ,  мабуть,  запізно.
Коли  остаточно  ,
сама  геть  зосталась.

Ну  що  ти  дівчино,
В  юні  літа
себе  погубила,  мов  чашу  розбила
власне  життя.

©M.V.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708008
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2016
автор: vitaline