Запали, українцю, восковую свічку -
Чи зранку,чи вдень, чи у пізнюю нічку,
Помолись за їх душі -- ангельські, світлі,-
Цвіт України, заледве розквітлий...
Запали, українцю, й молися до Бога,-
Він вмер, бо у тебе десь хибна дорога.
Ти не пішов, а комусь треба йти...
На цей раз був він... Дякуй Богу -- не ти...
Дякуй Богу, молись, щоб мізки просвітліли :
За що кара Божа, чому відлетіли ?
Кращі із кращих... Бог хоче таких...
Ти ж спав у цю пору в перинах м"яких...
Так щиро, чекаючи свята і дива...
А там... була пекла вогняного злива...
А там , сам люцифер на землю зійшов...
Там плакала кров"ю гаряча любов.
Запали, українцю, воскову свічу
За тих , хто потрапив в вогненну січу,
За воїнів світла -- героїв землі...
Впокійте їх душі, всі, з Богом, святі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707823
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.12.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова