Не замінити, не зарадити нічим,
Любов гойдається в прозорім гробі,
Там інша казка, інший принц,
А я журюся досі ще по тобі.
Шкодую вперто досі я за тим
Майбутнім, у якому вже не бути,
Це виник в часопросторі розрив,
І з мого Всесвіту до твого не сягнути.
Він так мені й залишиться чужим
І забороненим для моїх зорельотів,
Я серед сонць своїх залишився ні з чим,
Так не збагнувши найважливішого: хто ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2016
автор: Віталій Стецула