Моє сонце: іди тихіше-тихіше....
Я лукавий змій, Мавлерон, псевдолюб.
Та нізащо в світі не віддам тебе іншому,
Щоб ніхто не торкався твоїх губ.
Моє сонце, нагадуєш мені місяць і зорі -
Провідниця моя в непроглядній пітьмі.
І коли стомлюся, убитий горем,
Збережи мене, забери мене, напиши мені...
Сонце моє, а скільки для тебе я маю
Розгубити у цьому затишному місті слів?
Скільки мрій утопити я маю, скільки весен і зим? Не знаєш?
Знаю я. Я знаю.
© (авт. - 2016 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707646
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2016
автор: VOSKRESENSKA