[i]« Люблю критику і самокритику...»[/i]
Недописаний афоризм
Якщо я ди́шу ще, за-ра-за...
А [i]мо'[/i] дишу́?..
Як не пиши –
[i]ваяю [/i]і пишу вірші́.
Тому ці вірші – не образа,
якщо комусь не до душі.
Пишу я мовою, наразі,
бо й читачі їй не чужі.
Пишу, –[i] і я її кохаю,
прошу́ і про́шу,[/i] – так буває,
коли усе, як два по два –
і поетично, і прозоро,
як у Шевченка – [i]море грає,[/i]
а у Луценка – [i]грає море,
[/i]як знову пісенька нова...
Але –[i] узять, бува і но́ва –
[/i]це суржик, раша і полова,
які жують апологети,
на все готовий піонер,
і світові авторитети,
і академік есесер,
і ...починаючі поети.
Хоча, звичайно,[i] що бува'
ув о[/i]слика свої слова,
аби витьохкували рими
та ще й оце, –[i] у-в-о..., у-в-а… [/i]–
охайні і неповторимі.
На те і є свої права –
одне у одного і досі
прикурювати [i]папироси.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707640
Рубрика: Сатира
дата надходження 20.12.2016
автор: I.Teрен