Я гойдаю тишу

Що  ж  лишити  в  спадок?  
Сотні  тисяч  згадок.  
Наше  некохання,  
Моє  немовчання.  

Щоб  таке  лишити?  
Вчила  крила  шити.  
Та  сама  летіла  
На  вогонь.  Й  згоріли.  

Що  би  ще  згадати?  
Як  будуєш  грати.  
Як  каміння  носиш
В  пазузі  і  просиш,  

Щоб  не  турбувала.  
Щоб  не  цілувала.  
А  я  спадок  пишу.  
І  гойдаю  тишу.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2016
автор: Відочка Вансель