Як вітер хустку скине із плеча,
І залетить за комір сніг холодний.
Душа почує страшний крик сича,
Бо так у світі не кричить птах жодний.
І полетить той крик у небеса,
І разом з вітром заклубочуть хмари.
І затанцює біла полоса,
Вітер прогонить снігові отари.
Хурделиця. Хурделиця кипить,
Вологий сніг спішить у очі й вуха.
І раптом тиш, здається що сніг спить…
А чи почнеться нова завірюха?
Вальсує сніг, вклоняється тиші,
Здається вальси виконані Грігом,
Цей білий танець, буде до душі,
Аби зустріти Новий рік зі снігом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707502
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.12.2016
автор: Віталій Назарук