Плакав Миколай, схиливши голову,
і саме тому він вночі не прийшов…
Він від хлопців батькам ніс коливо,
кожух був червоний у нього, як кров…
Там - бої, тут закриваються банки,
виводяться гроші в різні офшори…
Морози пекучі, сніг, наче манка…
В окопах хлопці пишуть історію…
Йшов Миколай з подарунками радісний,
на хвилинку заглянув в зону АТО…
Він бачив як хлопці від куль падають,
прикриваючи їх, питав лиш, за що???
Молився Миколай, крізь сльози молився,
у Бога просив він правди і миру…
Плакав Миколай, голову схиливши,
боляче йому за хлопців й Україну…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2016
автор: Матвійчук