Таврована весна,
Обірване звучання
Струни, що плакала так жалібно і тужно,
Все квилила останнім покликом.
Не чув ніхто кінця,
Заслухались мелодією втрати.
Тепер німа.
Замовкла, заморожена устами.
Немає більше відгуку. Дарма.
Дарма шукати відблиск у чужому
Домівки рідної.
Зима давно замела всі шляхи.
Пече тавро.
Усе, що ще відчула крізь мороз.
Немає більше слів.
Таврована весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707224
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.12.2016
автор: Траяна