Двоє сміялися: я і гроза.
Грім гуркотів задоволено в вуса.
З личка небесного впала сльоза:
Небо вже плаче, а я ще сміюся!
Шляхом Чумацьким підстрибує Віз.
Хай не побачить ніхто моїх сліз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707146
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2016
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)