Сиділи мовчки, мов забракло слів,
Вони в душі блукали закутками.
До твоїх рук торкнутися не смів,
Хоч їхній дотик пам’ятав роками.
Як теребила кучері мої,
Грайливо і вдавала, що пустуєш.
Співали божевільно солов’ї,
Тепер такого навіть не почуєш.
Вони сьогодні розгубили хист
З півночі шаленіти так, співати,
Колінців ряд і трелів пересвист,
Тепер такого справді не чувати.
Та серце знов вискакує з грудей,
Тріпоче так, немов біжу по колу.
І від твоїх ховаючись очей
Взяв під язик таблетку валідолу…
16.12.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706966
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 16.12.2016
автор: Мирослав Вересюк