Схаменувся день під каменем застуди.
Заблукала тиша у вікні,
І свої малюнки крижані -
Розгортає теплим подихом усюди.
Ти мені наснишся знову серед ночі,
Пригорну до серця подушки.
Спогадів минулих порошки,
Нащо сиплеш знову маревом у очі?
Прокидаюся, бо пір'ячко лоскоче…
Та твого кохання - я уже не хочу.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2016
автор: Глорія