Боюсь я втратити тебе…
Сильніше всього я боюсь,
Хоча ти знаю не моя,
З думками я собі сварюсь.
Мене гризуть дурні часи,
Що мені холод нагнітають,
А я хвилююсь бо це ти,
Хвилини суму наступають.
Мені би спокою лишень,
Що випромінюють ті очі,
І серцю хочеться одне…
Воно постійно щось шепоче.
Я ж намагався утекти,
Від почуттів що ти відкрила,
Та я дурний, не вірив в те,
Що серцю лід той розтопила.
Я полишив б усе давно,
Аби тоді ти промовчала,
Та лиш душа моя сама,
Хвилини тої заспівала.
Лунає звук із уст твоїх,
Мов медом солодко окутий,
Проник у серце так мені,
І не дає тебе забути.
І я дурний це б не простив,
Тобі нічого не сказавши,
І почуття би я не вбив,
Мовчанням віддано кохати.
Та я боюсь ти не простиш,
Що я життям буду чекати,
І лиш кохатиму тебе
Так щастя в тобі все вбачати.
Боюсь я втратити тебе,
Сильніше всього я боюсь,
Коли для мене ти усе,
Боюсь я втратити тебе.
15 грудня 2016 року ©Андрій Анатолійович Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2016
автор: Андрій Анатолійович Отченко