Такі холодні, та мене зігріють
У мінусову пору, у не протопленій хаті.
В глибині серця жаринки кохання жевріють.
Ти мій. Та нетреба прохати.
Кохання. Скінчилася. Зміна.
Та ти це ще не зрозумів.
Не побачив, що сталась підміна
З тією кого ти любив.
Та хіба тобі це важливо?
Ти ж бачиш тільки себе!
Ти кажеш гордо й сміливо,
Що любиш тільки мене.
Що хочеш бути зі мною,
Мати бізнес, будинок, дітей,
Що хочеш бути відомим,
Що ти генератор ідей!
Чорт забирай, та ти просто геній!
Що ти забув з такою як я?..
Застигли у болі крику легені.
Йди геть. Забудь моє ім’я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2016
автор: AlexHell