Морозна гілка стукала в вікно,
Просилася до хати на гостину.
Їй так хотілося давним-давно
Вдягнути з затишку м’яку хустину.
Скував мороз тендітні руки їй,
Засипав сніг, як цвіт колись травневий,
Хитав безжально хижий буревій,
Чіпляв прикраси гострі кришталеві.
Цей вітер наскрізь прочесав село
І сипав сніг давно діагоналлю.
Як гілочка благала про тепло!
Мороз так міцно взяв в обійми кралю.
Їй марилась весна у всій красі,
Згадався повний див квітучий край,
Про гілочку забули в хаті всі,
З її дарів духмяний пили чай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706934
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 16.12.2016
автор: Шостацька Людмила